top of page

                     Азовська  ЗОШ І-ІІІ  ступені

 

             ДОСВІД РОБОТИ

 

               МЕЛЬНИЧЕНКО  ЛЮДМИЛИ

                    ЄВГЕНІВНИ

          ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

                    2015-  2016 н. рік

                                        План

I . Вступ

II. . Структура методичної системи

1. Створення середовища для навчання.

2. Опис та застосування прийомів критичного мислення на уроках.

III Висновок

IV. Література

 

I. Вступ

У «Національній доктрині розвитку освіти в Україні» зазначено, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, яке здатне навчатися впродовж життя,створювати і розвивати цінності громадянського суспільства.

         Сучасний вчитель має прагнути, щоб діти не лише запам’ятовували матеріал, а й ставили запитання, мислили критично, проводили дослідження, творили, вирішували, брали участь у дискусіях. Саме таке навчання прийнято вважати найрезультативнішим.

         Які шляхи необхідно обирати, щоб учень був активним, самодостатнім, компетентним? Такий шлях є. Це застосування інноваційних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини. На мою думку, однією з таких педагогічних технологій є технологія критичного мислення.

         Метою моєї роботи стало освоєння технології розвитку критичного мислення. Відповідно до неї визначила педагогічну проблему «Формування і розвиток критичного мислення у молодших школярів».

         Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання– це сукупність різноманітність педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. Учні не просто запам’ятовують матеріал із предмета, а й запитують, досліджують, творять, вирішують і проводять дебати за змістом матеріалу.

         Критичне мислення – це здатність дитини чітко виділяти проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, мислити мобільно, обирати єдине вірне рішення проблеми; бути відкритим до сприймання думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

 

         II. Структура методичної системи

         1. Створення середовища для навчання.

Технологія критичного мислення допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Технологія формування критичного мислення розроблена науковцями Центру розвитку етики та виховання особистості Бостонського університету. В її основу покладено ідеї Ж. Піаже та Л. Виготського щодо творчого співробітництва вчителя та учня . При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

         Актуальність теми: розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і повсякденному житті, де герої є реальними, а їх вчинки – це дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

         Замислюючись на хвилиночку над тим, якими я хочу бачити своїх учнів. Звісно, я прагну, щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, щоб вони не лише виживали в цьому світі, а й стали щасливими, жили повноцінним, продуктивним, змістовним життям. Для цього їм потрібно буде знати як створювати та формулювати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Отже, я хочу, щоб мої учні стали творчими особистостями.

         Своє завдання, як вчителя, бачу в створенні ситуації успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили, допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається,

скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості

та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

         В. О. Сухомлинський писав: «Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе». Він радив вчителям: «Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли, читаючи думати і думаючи читати». Щоб досягти такого рівня читання, слід учнів навчити аналізувати текст, тобто, осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, про що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо-виражальні засоби мовлення, запам’ятовувати їх з метою збагачення власної мовленнєвої культури. Тому, намагаюся уроки організовувати так, щоб учні були не спостерігачами, пасивними об’єктами сприйняття літературного матеріалу, а стали рівноправними суб’єктами творчого процесу, активними шукачами, дослідниками тексту, критиками. Уроки критичного мислення проводжу за такою структурою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Опис та застосування прийомів критичного мислення на уроках.

Спостереження вчених та педагогів доводять, що критично мислити учень може в будь-якому віці.

         Головне в доборі форм і методів роботи – врахувати вікові особливості дітей, індивідуальні чинники класу. Навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідно створити такі умови, застосувати такі методи і прийоми навчання, які допоможуть привчити дітей до мислення. Міцні знання, уміння й навички, учні набувають в процесі активної пізнавальної діяльності на уроці.

         Кожен урок – це казка, це цікава подорож з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку, це час зростання особистості учнів, їх розумового розвитку, творчого мислення.

         Зміст уроків збагачую за допомогою різноманітних інноваційних методів і прийомів. Навчити дітей висловлювати свої думки допомагає метод «Мікрофон» та «Незакінчені речення», «Передбачення за малюнком», «Читання з передбаченням».

 

                        Прийом «Мікрофон»

Тема: Сильніше за силу (казка)

  • Що сильніше за силу?

Тема: Л. Глібов. Бачити – не бачить.

  • Для чого людині потрібна книга?

Тема: А. Костецький. Батьківщина.

  • Що таке Батьківщина?

Тема: Д. Павличко. Де найкраще місце на землі?

  • Де найкраще місце на землі?

 

 

     Прийом «Незакінчені речення»

Тема: М. Чернявський. Рідний край.

  • Батьківщина – це…

Тема: В. Лучук. Тільки мама.

  • Я люблю свою матусю за…

Тема: О. Копиленко. Зима йде.

  • Узимку холодно не лише людям, а й …

 

     Прийом «Незакінчені прислів’я»

Тема: Казка. Сильніше за силу.

  • Де сила не візьме, там…

Тема: М. Чумарна. Хто сьогодні зірка в класі?

  • До учіння треба…

Тема: За В. Скуратівським. Прощальний листопад.

  • Листопад –

Тема: Українська народна казка. Півник і двоє мишенят.

  • Маленька праця краще

 

     «Передбачення»

Тема: Н. Кулик. Ромасеве яблуко і Петрикова груша.

        Читання І частини оповідання до слів «Раптом зачепився за гвіздок, а штанці дир-дир-р! – розірвалися».

  • Як ви думаєте. Що відбудеться далі?

Читання ІІ частини.

  • Чи були ваші припущення правильними?

      Навчити дитину розуміти те, що вона читає з першого разу, навчити

аналізувати прочитане допомагають позначки на полях, які роблять учні під час читання.

Це прийом «Поміч»

˅ – відома інформація

+ – нова інформація

– не згоден з інформацією

? – інформація, яка цікавить вас, хочете знати більше

 

 

     Асоціативний кущ

 

Асоціативний кущ спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Цей метод використовую найчастіше, він найбільш ефективний в роботі. Його дуже полюбили діти.

Тема: Українська народна пісня. Роде наш красний. З народного. В цьому дворку, як у вінку. В. Гринько. Сім.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема :Українська народна казка. Лисиця та їжак.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Н. Забіла «ДревнійКиїв»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мова – одне з див, за допомогоюякого люди передаютьнайтоншівідтінки думок і почуттів. Вонавіддзеркалює душу народу,йогоісторію.

Збагнутитаємницюмови, прочитатиісторіюслів, а звідси -  предметів та явищ, можетільки той, хтознаєріднумову.

     Для того,щобмоїучні знали мову, вміливправнокористуватись словом, я зацікавлюю ним, вивчаю і аналізуюйого. Основою навчанняучнівмови є ціла система різнихінноваційнихметодів. На деякихіз них я і зупинюсь. Словникову роботу проводжу так.

Наприклад: слово «театр»

  • 1 Тлумачення слова

Вид мистецтва, щовідображаєжиття у сценічнійдії, яку виконуютьактори перед глядачами.

Приміщення, будинок у якомувідбуваютьсявистави. Присутніглядачі.

  • 2 Вводимо в активний словник

Гра«Доберіть слово»

Театр (Який?) ляльковий, драматичний, оперний, національний.

Театр (Щоробить?) гастролює,радує, показує, вчить.

Синоніми  - вистава, спектакль, прем’єра, інсценізація.

  • 3 Асоціативний кущ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             

  • 4 Сенкан

Театр

Ляльковий, драматичний.

Гастролює,показує, радує.

Я люблю ляльковий театр.

Вистава.

 

    Слова,неначекольоровікамінці.Недостатньоназбирати в купу, необхідноще

вмітискладативізерунки. А для цього треба розумітизначення слова. Ось яківізерункискладаютьмоїшколярики на уроках українськоїмови, літературногочитання, природознавства.

 

Сенкан – мистецтвотворитивірші п’ятиряддя.

Тема: Н.Забіла.  ДревнійКиїв.

Київ

Старовинний, величний.

Зустрічає,святкує, приймає.

Головне містоУкраїни.

Столиця.

Тема: Слова, щоозначаютьдіїпредметів.

Дієслово.

Любе, рідне.

Діє,мріє, любить.

Виконуєважливу роль в реченні.

Частинамови.

Тема: Слова яківиражаютьознакипредметів.

Прикметник

Гарний, мелодійний.

Прикрашає,доповнює, збагачує.

Робитьмовленнябагатим.

Важливий.

Тема: Узагальненнязнань з теми «Дієслово»

  • Дієслово.

  • Дію предмета.

  • Щоробив? Щоробить? Щороблять?

  • Головним. Присудком.

  • Теперішній, минулий, майбутній.

  • За часами, числами, у минуломучасі за родами.

Дуже подобається дітям обговорювати спірні питання.Тут використовую метод «Дебати»

Тема: Ознакиосені.

Дітирозподіляються на двігрупи.

І група.                                                                                                 ІІ група

Довести, щосьогоднігарний ранок.                      Довести, що ранок не сподобався.

Ранок чудовий, надворісвіже, чисте                     Ранок не сподобався, бобуло

повітря. Булодужегарно. Дуввітерець.               холодно. Дув вітер, продував

Опадали листочки з дерев.наскрізь.                      Ми змерзли в руки

Ідучи до школи ми відчули красу                           ховали їх у кишені. Холодна

осінньоїприроди.                                                            погода викликає у нас сумний

У нас чудовийнастрій.          

настрій

 

Для закріплення та узагальнення понять пропоную роботу з діаграмами Венна, коли діти порівнюють засвоєне і виділяють спільне та відмінне. Така форма роботи дає змогу перевірити як учні запам’ятали найважливіші поняття з теми, розвиває вміння узагальнювати вивчений матеріал.

 

       Діаграма Венна.

Тема: Іменник. Прикметник. Узагальненнязнань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III Висновок

Власнийдосвідсвідчить про те, що які б інновації технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли розвиваючи свої здібності,задовольняє пізнавальні потреби.

Мої учні  беруть   участь у конкурсах,  в  мнулому  навчальному  році:

 - Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру»

 - Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник»

 - Міжнародному природничому конкурсі «Колосок».

У районних олімпіадах брала участь:

Садждениця  Катерина  -Iмісце в конкурсі  ім..П.Яцика  (2014-2015н. р.).

Була  направлена  на  обласний  тур,  де  зайняла   Vмісце серед  учасників 3-4 класів.

Я переконалась, що саме технологія розвитку критичного мислення дозволяє підвищити  ефективність навчально-виховного  процесу, готує дітей до самостійного вирішення проблем в дорослому житті .Не можна не погодитись з думкою Е. Хабарда «Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити її здатною розвиватися далі без допомоги вчителя»

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду.

Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

         Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання. За своєю сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.

Системнезапровадженняцієїтехнології в школіпризводить до того, щоусіучніпоступовоопановуютьїї не тільки як навчальнутехнологію, вміннясамостійновчитися, критично мислити, але і використовуватисвоїзнання у повсякденномужитті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріорітетногонапрямкувихованняособистостісучасноїмолодоїлюдини.

   

         IV. Література:

1.Упорядники Стребна О.В., Соценко А.О. Інтерактивні методи

навчання в практиці роботи початкової школи . . – Х.: Видавнича група

«Основа», 2005 р.

2. Упорядники Ярош Г.О., Седова Н. М. Сучасний урок в початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення. – Х.: Видавнича група «Основа», 2005 р.

3. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002р.

4. Газета Директор школи № 45, грудень, 2011

5. Інформаційно-методичний журнал «Школа» №3, березень, 2009

6. Наволокова Н. П., Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.: Видавнича група «Основа», 2011

7. Журнал «Початкова школа» №6 2011, О. Петрик «Розвиток критичного мислення молодших школярів»

8. В. О. Сухомлинський. Вибрані твори, т. 5, Київ: Радянська школа, 1977 р.

© 2016 «Блог Мельниченко Людмили».

  • Белая иконка facebook
  • Иконка Twitter с прозрачным фоном
  • белая иконка googleplus
  • белая иконка youtube
bottom of page